Первинний рак печінки – це злоякісна пухлина, яка формується безпосередньо в печінці
Виділяють такі основні види первинного раку печінки:
- Гепатоцелюлярна карцинома або гепатома — це найпоширеніший тип первинного раку печінки, який розвивається з клітин печінки — гепатоцитів.
- Холангіокарцинома, або рак жовчних проток, що формується у клітинах, що вистилають жовчні протоки.
- Ангіосаркома, пухлила, яка розвивається в кровоносних судинах.
Вторинний рак печінки – це рак, який поширився з інших місць на печінку (наприклад, метастази у печінку при раку шлунка).
Фактори ризику розвитку раку печінки
До найпоширеніших причин розвитку раку печінки належить гепатит В та С. Проте, існують інші фактори, які можуть збільшити ризик розвитку раку печінки, наприклад:
- Жирова хвороба печінки
- Цироз печінки
- Генетичні вади, такі як гемохроматоз, дефіцит альфа-1-антитрипсину
- Цукровий діабет ІІ типу
- Надмірне вживання алкоголю
- Куріння
- Ожиріння
- Токсична дія на печінку афлатоксинів, що продукуються багатьма грибками
- Паразитарні хвороби печінки (опісторхоз, амебіаз, шистосомоз)
- Вживання анаболічних стероїдів
Симптоми розвитку раку печінки
Симптоми раку печінки зазвичай з’являються, коли рак росте або прогресує.
До найпоширеніших симптомів раку печінки належать:
- Слабкість, втома
- Біль у правому підребер’і
- Здуття живота
- Втрата апетиту
- Нудота
- Блювання
- Немотивоване схуднення
- Пожовтіння шкіри та склер (жовтяниця)
- Безбарвний кал, темний колір сечі
Діагностика раку печінки
Дослідження, які використовуються для діагностики раку печінки, включають:
- Аналізи крові. Аналізи крові можуть виявити порушення функції печінки.
- Візуалізаційні тести. Ваш лікар може порекомендувати візуалізаційні тести, такі як УЗД, КТ та МРТ.
- Біопсію. Іноді для встановлення остаточного діагнозу раку печінки необхідно отримати шматочок тканини печінки для лабораторного дослідження.
Лікування раку печінки
Вибір методу лікування залежить від стадії захворювання, супутніх патологій, віку та загального стану пацієнта.
Найчастіше для лікування раку печінки застосовують такі методи:
- Радіочастотну абляцію. При даному методі використовується електричний струм для знищення ракових клітин шляхом нагрівання.
- Кріоабляцію. При цьому методі використовується рідкий азот для замороження та знищення ракових клітин.
- Ін’єкцію спирту. 96% етиловий спирт вводиться прямо в пухлину, що призводить до її загибелі. Цей метод проводиться, якщо діаметр пухлини менший 4 см.
- Трансартеріальну хіміоемболізацію. Суть методу полягає у введенні в гілку печінкової артерії емболізуючої суміші, що складається з хіміотерапевтичних засобів та допоміжних речовин. У результаті цього виникає некроз пухлини.
- Селективну внутрішню променеву терапію (SIRT). У ході процедури в артерії, що забезпечують пухлину кров’ю, вводяться мікроскопічні гранули, що блокують кровотік. У такий спосіб припиняється доступ поживних речовин до новоутворення. До того ж гранули містять радіоактивні речовини, які починає вивільнятися біля пухлини та руйнувати її локально, не завдаючи шкоди здоровим тканинам.
- Таргетну терапію. При цьому застосовуються інноваційні препарати, які містять моноклональні антитіла. Останні розпізнають клітини, що мутували, і чинять на них руйнівний вплив.
Операції, що застосовуються для лікування раку печінки, включають:
- Резекцію печінки. При цій операції видаляється пухлина та невелика частина здорової тканини печінки. Даним методом пухлину видаляють у тому випадку, якщо її розміри незначні (до 5 см) та збережена функціональна здатність органу.
- Трансплантацію печінки. У деяких людей неможливо видалити частину печінки, і їм може бути запропонована трансплантація.