Головний біль напруги (ГБН)

Головний біль напруги (ГБН)

Головний біль напруги (ГБН) – це первинний головний біль, який зазвичай пов’язаний з емоційним та/або фізичним перенапруженням.

Головний біль напруги є найпоширенішою формою головного болю та зустрічається з частотою від 30% до 70% випадків.

Головний біль напруги буває:

  • Епізодичний (виникає <15 разів на місяць протягом 3-ох місяців)
  • Хронічний (виникає >15 разів на місяць протягом 3-ох місяців)

Тригери, що можуть провокувати виникнення ГБН:

  • Стрес
  • Перевтома
  • Голод
  • Зневоднення
  • Недостатність сну
  • Алкоголь
  • Кофеїн

Ознаки ГБН:

  • Триває від 30 хвилин до 7 днів
  • Інтенсивність від легкої до помірної
  • Тиснучого, ниючого або розпираючого характеру
  • Має двобічну локалізацію
  • Не посилюється при рутинній фізичній активності

Діагноз головного болю напруги по суті є клінічним і ґрунтується лише на симптомах. Таким чином, детальний збір анамнезу та неврологічний огляд (щоб виключити будь-яку вторинну причину) є обов’язковими.

Лікування та профілактику головного болю напруги можна розділити на дві великі групи: медикаментозне та немедикаментозне.

До немедикаментозних методів належать:

  • Зміна способу життя (нормалізація сну, фізичної активності, харчування)
  • Масаж
  • Релаксація
  • Медитація
  • Йога
  • Акупунктура
  • Когнітивно-поведінкова терапія
  • Біологічний зворотній зв’язок

Для медикаментозного лікування та профілактики використовують такі препарати:

  • Нестероїдні протизапальні
  • М’язові релаксанти
  • Антидепресанти
  • АнтиконвульсантиХоча найбільш поширеним первинним головним болем в умовах клініки є мігрень (включаючи різні варіанти мігрені), найбільш розпо­всюдженим первинним головним болем у загальній популяції є голов­ний біль напруги з поширеністю від 30% до 78% залежно від популяції, віку і статі.

    Головний біль напруги – це вид первинного го­ловного болю, який, як правило, має двобічну лока­лізацію, інтенсивність від легкої до помірної, не по­силюється при рутинній фізичній активності і часто описується пацієнтами як відчуття щільного обруча навколо голови.

    Одна з характеристик, яка найкраще розрізняє епізодичні форми головного болю напруги від головного болю при мігрені, полягає в тому, що перший не змінює повсякденну активність. Найбільш частими тригерами головного болю напруги є психічні або фізичні стреси. Головний біль розвивається під час впливу стресора. Інші три­гери включають голод, зневоднення, відсутність сну, надмірне спожи­вання алкоголю або кофеїну (або відмова). Деякі люди мають голов­ний біль напруги, пов’язаний із жіночими гормональними змінами або змінами погоди.

    Серед жінок головний біль напруги зустрічається ча­стіше ніж серед чоловіків із коефіцієнтом гендерного співвідношення від 1,04 до 1,8 [2]. Відзначається сімейна залежність, причому родичі першого ступеня спорідненості мають 2-4-кратне збільшення ризику хронічного головного болю напруги. Щорічна поширеність у загальній популяції Сполучених Штатів – 38%, причому для хронічного головно­го болю напруги вона є набагато нижчою і складає 2,2 %.

    Класифікації головного болю напруги (згідно ICHD-3):

    2.1 Нечастий епізодичний головний біль напруги

    2.1.1 Нечастий епізодичний головний біль напруги, пов’я­заний із перикраніальною болючістю (табл. 12)

    2.1.2 Нечастий епізодичний головний біль напруги, не пов’язаний із перикраніальною болючістю

    2.2 Частий епізодичний головний біль напруги

    2.2.1 Частий епізодичний головний біль напруги, пов’яза­ний із перикраніальною болючістю

    2.2.2 Частий епізодичний головний біль напруги, не пов’я­заний із перикраніальною болючістю

    2.3 Хронічний головний біль напруги

    2.3.1 Хронічний головний біль напруги, пов’язаний із пери­краніальною болючістю

    2.3.2 Хронічний головний біль напруги, не пов’язаний із пе­рикраніальною болючістю

    2.4 Можливий головний біль напруги