Головний біль напруги (ГБН) – це первинний головний біль, який зазвичай пов’язаний з емоційним та/або фізичним перенапруженням.
Головний біль напруги є найпоширенішою формою головного болю та зустрічається з частотою від 30% до 70% випадків.
Головний біль напруги буває:
- Епізодичний (виникає <15 разів на місяць протягом 3-ох місяців)
- Хронічний (виникає >15 разів на місяць протягом 3-ох місяців)
Тригери, що можуть провокувати виникнення ГБН:
- Стрес
- Перевтома
- Голод
- Зневоднення
- Недостатність сну
- Алкоголь
- Кофеїн
Ознаки ГБН:
- Триває від 30 хвилин до 7 днів
- Інтенсивність від легкої до помірної
- Тиснучого, ниючого або розпираючого характеру
- Має двобічну локалізацію
- Не посилюється при рутинній фізичній активності
Діагноз головного болю напруги по суті є клінічним і ґрунтується лише на симптомах. Таким чином, детальний збір анамнезу та неврологічний огляд (щоб виключити будь-яку вторинну причину) є обов’язковими.
Лікування та профілактику головного болю напруги можна розділити на дві великі групи: медикаментозне та немедикаментозне.
До немедикаментозних методів належать:
- Зміна способу життя (нормалізація сну, фізичної активності, харчування)
- Масаж
- Релаксація
- Медитація
- Йога
- Акупунктура
- Когнітивно-поведінкова терапія
- Біологічний зворотній зв’язок
Для медикаментозного лікування та профілактики використовують такі препарати:
- Нестероїдні протизапальні
- М’язові релаксанти
- Антидепресанти
- АнтиконвульсантиХоча найбільш поширеним первинним головним болем в умовах клініки є мігрень (включаючи різні варіанти мігрені), найбільш розповсюдженим первинним головним болем у загальній популяції є головний біль напруги з поширеністю від 30% до 78% залежно від популяції, віку і статі.
Головний біль напруги – це вид первинного головного болю, який, як правило, має двобічну локалізацію, інтенсивність від легкої до помірної, не посилюється при рутинній фізичній активності і часто описується пацієнтами як відчуття щільного обруча навколо голови.
Одна з характеристик, яка найкраще розрізняє епізодичні форми головного болю напруги від головного болю при мігрені, полягає в тому, що перший не змінює повсякденну активність. Найбільш частими тригерами головного болю напруги є психічні або фізичні стреси. Головний біль розвивається під час впливу стресора. Інші тригери включають голод, зневоднення, відсутність сну, надмірне споживання алкоголю або кофеїну (або відмова). Деякі люди мають головний біль напруги, пов’язаний із жіночими гормональними змінами або змінами погоди.
Серед жінок головний біль напруги зустрічається частіше ніж серед чоловіків із коефіцієнтом гендерного співвідношення від 1,04 до 1,8 [2]. Відзначається сімейна залежність, причому родичі першого ступеня спорідненості мають 2-4-кратне збільшення ризику хронічного головного болю напруги. Щорічна поширеність у загальній популяції Сполучених Штатів – 38%, причому для хронічного головного болю напруги вона є набагато нижчою і складає 2,2 %.
Класифікації головного болю напруги (згідно ICHD-3):
2.1 Нечастий епізодичний головний біль напруги
2.1.1 Нечастий епізодичний головний біль напруги, пов’язаний із перикраніальною болючістю (табл. 12)
2.1.2 Нечастий епізодичний головний біль напруги, не пов’язаний із перикраніальною болючістю
2.2 Частий епізодичний головний біль напруги
2.2.1 Частий епізодичний головний біль напруги, пов’язаний із перикраніальною болючістю
2.2.2 Частий епізодичний головний біль напруги, не пов’язаний із перикраніальною болючістю
2.3 Хронічний головний біль напруги
2.3.1 Хронічний головний біль напруги, пов’язаний із перикраніальною болючістю
2.3.2 Хронічний головний біль напруги, не пов’язаний із перикраніальною болючістю
2.4 Можливий головний біль напруги