Профілактика захворювань щитовидної залози

Профілактика захворювань щитовидної залози

Поведінка  є  таким  самим  джерелом  патології,

як  гени  й середовище…

Неправильна  поведінка  людей

є більш  частою  причиною  їхніх захворювань,

аніж зовнішні дії чи слабкість природи людини.

(М. Амосов)

 

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед ендокринних порушень, хвороби щитовидної залози займають друге місце після цукрового діабету.

Щитовидна залоза – головний орган ендокринної системи — його не даремно називають щитом організму людини — він контролює діяльність практично всіх органів і систем. Саме завдяки йому виробляються   йодовмісні гормони (тироксин, тетрайодтиронін).

Проблеми зі щитовидною залозою є у кожної третьої людини. Різка втрата ваги, хронічна втома, нервозність, прискорене серцебиття — це перші тривожні симптоми. Дивуючись наростаючому погіршенню самопочуття і «приміряючи» на себе то один, то інший діагноз, ми часто навіть не уявляємо собі, що винуватиця цих бід — щитовидна залоза.

Більшість захворювань щитовидної залози виліковні. При цьому захворювання щитовидної залози (зокрема ендемічний зоб), які викликані дефіцитом йоду, можна попередити.

Ендемічний зоб — це захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози, частіше без порушення її функції і виникає в певних місцевостях, зокрема в західних областях України.

Причини. Розвиток хвороби спричинюється нестачею йоду – йододефіцитом. Добова потреба організму людини становить 200—220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50 мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.

Окрім дефіциту йоду, причинами появи ендемічного зоба можуть стати:

  • недостатність у навколишньому середовищі мінеральних речовин — йоду, кобальту, брому, цинку, марганцю;
  • споживання у великій кількості продуктів, що справляють струмогенний вплив (капуста, редиска, бруква, ріпа, шпинат, квасоля тощо), адже вони можуть викликати так званий «капусний зоб»;
  • різні та сірковмісні органічні високомолекулярні речовини;
  • спадкове порушення йодного обміну;
  • інфекційно-токсичні фактори.

Попередити розвиток йододефіциту  та як наслідок зобу досить просто –  потрібно лише забезпечити людині щоденне надходження в організм необхідної кількості йоду:

  • дітям до 1 року достатньо 50 мкг на добу,
  • дітям від 2 до 6 років – 90 мкг,
  • дітям від 7 до 12 років – 120 мкг на добу,
  • молодим людям від 12 років і старшим – 150 мкг,
  • вагітним і жінкам, годуючим груддю – 200 мкг на добу,
  • літнім людям – 100 мкг.

Що робити, щоб зберегти щитовидну залозу?

  • Достатня кількість йоду в раціоні. Основними джерелами цього мікроелемента є продукти моря – риба, креветки, краби, молюски, морська капуста. Велика концентрація йоду міститься в продуктах, вирощених у сприятливих за вмістом йоду районах. Серед овочів це морква, картопля, томати і буряк; серед фруктів і ягід – яблука, абрикоси, сливи, виноград, черешня. Багаті йодом молоко і кисломолочні продукти за умови, що худоба випасалася на насиченому йодом грунті. Левову частку йоду в щоденному раціоні можна покрити, використовуючи йодовану сіль. Однак слід пам’ятати, що щоденне споживання чистої солі не повинно перевищувати 10 г.
  • Дотримання денних норм споживання селену. Ферменти, що беруть участь у виробленні гормонів щитовидної залози, містять селен, тому щоденне вживання рекомендованих 55 мкг цього елемента знижує ризик захворювань. Норма для вагітних і годуючих і в цьому випадку вище – 60 і 70 мкг відповідно. Виконати добову норму допоможуть морська риба, злаки, хліб, гречка, рис.
  • Відмова від куріння. Тютюновий дим містить ціаніди, котрі всмоктуються в кров і знижують захоплення щитовидною залозою йоду і синтез щитовидною залозою гормонів. До того ж у курців вищий ризик розвитку аутоімунного тиреоїдиту.
  • Необхідно стежити за рівнем фтору в організмі. Фтор у великих концентраціях пригнічує роботу щитовидної залози.

Жоден із цих пунктів не потребує докладання надприродних зусиль. Здоровий спосіб життя, корекція раціону і відмова від шкідливих звичок – ці, здавалося б, прості рекомендації можуть звести нанівець шанси виникнення патології щитовидної залози.

Своєчасне відвідування лікаря дозволить вчасно виявити захворювання щитовидної залози. Ну і насамперед — менше нервуйте, більше відпочивайте, і ведіть здоровий спосіб життя.

 

З повагою

Медичний центр «Дельта мед»