Варикоцеле – це збільшення вен усередині мошонки, які ще називають гроноподібного сплетення. За статистикою зі 100 чоловіків від 10 до 15 страждають від цієї проблеми. Захворювання зовні схоже на варикозне розширення вен на ногах.
Варикоцеле характеризується розширенням вен сперматичного канатика через порушення відтоку венозної крові. Ознаки можуть бути такими:
Видиме збільшення вен у ділянці мошонки, яке може мати вигляд «мішка з хробаками»;
Відчуття тяжкості чи болю у мошонці;
- Збільшення мошонки у розмірі;
- Атрофія чи зменшення розміру яєчка;
- Біль та дискомфорт у мошонці;
- Незручності при ходьбі;
- Печіння в ділянці мошонки;
- Сильне потовиділення;
- Малорухливість, відвисання яєчка;
- Асиметрія мошонки.
Симптоми варикоцеле
Найчастіше на початкових стадіях варикоцеле протікає без будь-яких відчутних проявів, але вважається небезпечним із низки причин. Загальна вираженість клінічних симптомів варіюється залежно від рівня розширення вен. У деяких випадках може статися уповільнення зростання лівого яєчка в період статевого дозрівання, розвиток безплідності або втрата фертильності.
На пізній стадії розвитку захворювання больовий синдром набуває постійного характеру, навіть у стані спокою і в нічний час. Асиметрія мошонки стає більш вираженою, на поверхні з’являються численні сплетення вен.
Види варикоцеле
Варикоцеле класифікується залежно від ступеня тяжкості:
- Перший ступінь – вени не видно візуально, діагноз ставиться при пальпації у вертикальному положенні тіла або при напрузі преса;
- Другий ступінь – вени визначаються пальпацією без напруги преса;
- Третій ступінь – вени видно візуально без пальпації.
Причини розвитку варикоцеле
Було розглянуто безліч причин, які можуть вплинути на розвиток захворювання:
- відсутність чи недостатнє функціонування венозних клапанів;
- блокування кровотоку опухлими лімфатичними вузлами;
- підвищення внутрішньочеревного тиску;
- уроджена слабкість судинних стінок;
- операції сечостатевих органів;
- варикоз нижніх кінцівок;
- пухлини нирок, тромбоз ниркової вени;
- травми статевих органів чи очеревини;
- плоскостопість;
- венозна гіпертензія;
- непостійна сексуальна активність;
- тяжкі фізичні навантаження.
На розвиток варикоцеле у чоловіків може вплинути утворення вільних радикалів, які мають руйнівну здатність по відношенню до кровоносних судин яєчка.
Діагностика варикоцеле
На первинному прийомі лікар проводить клінічний огляд, оцінюючи візуальний стан мошонки та шкірного покриву в ділянці ураженої ділянки. Також проводиться пальпація яєчка та розширених судин.
Функціональна проба Вальсальви:
- оцінюється ступінь тяжкості захворювання. Хворого просять затримати подих або тужитися. Якщо вени збільшуються в розмірах, результат дослідження вважається позитивним
- УЗД мошонки (доплерівський режим):
- дозволяє оцінити функціональну активність за наявності сумнівів
Спермограма:
Дане дослідження дозволяє оцінити якість насіннєвої рідини та визначити ступінь порушень з боку фертильності.
Ускладнення варикоцеле
Варикоцеле може призвести до ряду ускладнень, якщо залишити його без належної уваги:
- Порушення фертильності – варикоцеле може погіршити якість сперми та сприяти чоловічому безпліддю;
- Атрофія яєчка – через порушений кровообіг, яєчко може зменшитися у розмірі;
- Хронічний біль – розширені вени можуть спричиняти дискомфорт чи хворобливі відчуття.
Профілактика варикоцеле
Повністю запобігти розвитку варикоцеле може бути складно, але існують способи зниження ризику:
- Регулярні медичні огляди для раннього виявлення та лікування захворювання;
- Уникнення тривалого стояння;
- Регулювання фізичної активності, уникнення перенапруги;
- Носіння білизни при високих фізичних навантаженнях.
Крім цього, своєчасне звернення до лікаря за перших ознак захворювання та адекватне лікування допоможуть запобігти ускладненням та покращити якість життя пацієнта.
Діагноз встановлює хірург-флеболог за результатами огляду та опитування пацієнта. Лікар цікавиться, що турбує хворого, як давно виникли симптоми і чи травматичні пошкодження поперекової області. Зазвичай постановка діагнозу не викликає труднощів.
Іноді під час огляду виявляють розширені гроноподібні вузли. За результатами пальпації встановлюють, що вени гроздевидного сплетення стали звивистими та чревоподібними. У частини пацієнтів уражене яєчко зменшується обсягом.
При ймовірному варикоцелі пальпацію завжди виконують у положенні «лежачи», «стоячи» і натужуючи. Якщо варикоз вен насіннєвого канатика не встановлюється у вертикальному положенні та при напруженні, то, найімовірніше, у чоловіка «первинне варикоцеле». Розширені вени при правосторонній або двосторонній поразці, що зберігаються в позиції «лежачи», можуть вказувати на симптоматичний процес.
Щоб виключити об’ємні утворення, що провокують симптоматичне варикоцеле, призначають УЗД нирок та заочеревинного простору. До вторинної форми захворювання може призвести тромбоз судин та інші патології. Щоб виключити їх, проводять КТ, МРТ.
Якщо пацієнту виповнилося 18 років, лікар може призначити йому спермограму. Вона є дослідження еякуляту. При варикоцелі у багатьох хворих виявляється:
- зниження концентрації сперматозоїдів (олігозооспермія);
- зменшення їхньої рухливості (астенозооспермія);
- наявність у спермі великої кількості патологічних клітин (тератозооспермія).
Такі відхилення знижують можливість зачати дитину, погіршують прогноз виношування вагітності у жінки через аномалій розвитку плода.
Ультразвукове дослідження мошонки, термометрія, теплографія, реографія та доплерографія – це додаткові методи діагностики. Однак УЗД разом з допплероскопією іноді проводять, щоб виявити субклінічні форми варикоцеле.
Щоб правильно вибрати методи лікування, виконують контрастну діагностику:
- трансскротальну тестикулофлебографію;
- ретроградну нирково-яєчникову венографію
Іноді до, під час та після хірургічного втручання проводять антеградну венографію.
При вторинному варикоцелі виконують терапію основного захворювання. Якщо варикоз вен насіннєвого канатика є первинним і знаходиться на нульовій або першій стадії, то операцію не призначають. Проводять заходи, що дозволяють прибрати застій у тазовій ділянці, наприклад, спрямовані на запобігання хронічним запорам. Пацієнтам похилого віку іноді допомагає носіння суспензорії.
На другій стадії хвороби, що супроводжується інтенсивним больовим синдромом, а також при третій стадії проводять хірургічне втручання. Показання до операції такі:
- астенозооспермія та олігоспермія;
- сповільнене зростання яєчника на стороні поразки при статевому дозріванні, тобто його відставання у розвитку;
- наявність косметичного дефекту.
Види хірургічного втручання при варикоцелі:
- Емболізація варикоцеле. Її проводять у такий спосіб. Хірург робить прокол у стегнової або ліктьової артерії і вводить до нього катетер завтовшки трохи більше півтора мм. Лікар просуває його судинами, поки він не дійде до яєчка. Потім він підводить катетер до певної вені та виконує ангіографію – обстеження судин із контрастом. Це мінімізує ризик помилок під час подальших лікарських маніпуляцій. Після виявлення ділянки дилатації судини, хірург підводить до неї особливу емболізуючу речовину. Воно видаляє розширення яєчникової вени, нормалізуючи кровопостачання.
- Висічення вен. Останнім часом зазвичай проводять мікрохірургічні та лапароскопічні операції перев’язки розширених вен. Використання таких методів значно знижує ймовірність розвитку ускладнень та ризик повторного захворювання. Хороші результати у пацієнтів будь-якого віку зазвичай дає рентгеноендоваскулярна оклюзія вен яєчка. У ході маніпуляції роблять прокол у стегнової вені, через яку вставляють тонкий катетер і підводять його до ураженої області. Під рентген-контролем подають склерозуючу речовину. Воно “склеює” стінки уражених вен, що веде до припинення в них кровотоку.
- У деяких випадках при варикоцелі проводять операцію з підняття яєчка. Вибір виду та тактики хірургічного втручання залежить від багатьох факторів, у тому числі, особливостей перебігу захворювання.
Наслідки патології можуть бути дуже серйозними, особливо якщо вона досягла останньої стадії розвитку, а пацієнт не виконує рекомендації лікаря.
Можливі ускладнення:
- безпліддя;
- недостатність яєчок, що супроводжується зниженням рівня статевих гормонів;
- гіпотрофія ураженого яєчка;
- погіршення якості сперматозоїдів;
- венозна гіперемія;
- простатит у хронічній формі;
- імпотенція;
- аденома простати;
- передчасна еякуляція.
У деяких пацієнтів патологія веде до гіпотрофії яєчка і навіть повної атрофії, що пояснюється неправильною циркуляцією крові. Однак при своєчасному лікуванні кровопостачання в яєчку зазвичай нормалізується, а об’єм органу відновлюється.
Хороший результат ранніх стадіях патології дає усунення застою органів малого таза. Якщо у пацієнта з’являються симптоми захворювання або воно досягло третьої стадії, то проводиться операція, яка дає позитивний ефект у 90-99% випадків. Однак хірургічне втручання може призвести до ускладнень:
- лімфостазу – порушення лімфовідтоку;
- появі гнійних виділень із місця розрізу;
- больового синдрому;
- водянці яєчка (гідроцелі).
Не виключається рецидив патології. Імовірність повторного варикоцеле залежить від виду операції і становить 1-20% у дітей та вдвічі рідше у дорослих. З цієї причини хірургічне втручання бажано проводити після завершення статевого дозрівання.
Дієвих способів профілактики патології немає, так як її виникнення нерідко обумовлено спадковістю. Щоб запобігти розвитку хвороби, чоловікові потрібно усунути застій в органах малого тазу, перш за все нормалізувавши частоту випорожнень, якщо є запори. Важливо виключити тривалу та сильну фізичну напругу, не зловживати спиртними напоями, приймати вітаміни та вести регулярне статеве життя.
Після досягнення 19-20 років всім чоловікам рекомендується пройти профілактичне обстеження в уролога чи андролога.