Що таке гіпотиреоз і які причини гіпотиреозу?
Гіпотиреоз – це захворювання, при якому щитовидна залоза не виробляє достатньо гормонів для задоволення потреб організму. Щитовидна залоза — це невеликий орган у основі шиї, який класифікується як ендокринна залоза (див. малюнок нижче). Він відповідає за виробництво та виділення двох гормонів: трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4), які регулюють роботу більшості тканин організму, впливають на метаболізм нашого тіла та термогенез (вироблення тепла). Функція щитовидної залози контролюється гіпофізом, який виділяє тиреотропний гормон (ТТГ), який стимулює щитовидну залозу виробляти Т3 і Т4.
Функції щитовидної залози та гіпофіза тісно пов’язані (негативний зворотний зв’язок): підвищений рівень гормонів щитовидної залози знижує виділення ТТГ гіпофізом, а дефіцит гормону стимулює вироблення ТТГ.
Найпоширеніші причини гіпотиреозу в Польщі:
- Хвороба Хашимото, або хронічний аутоімунний (лімфоцитарний) тиреоїдит. Аутоімунне захворювання, спричинене власними антитілами, при якому виникає безболісне запалення щитовидної залози, яке повільно (протягом років) руйнує щитовидну залозу та призводить до зниження вироблення гормонів.
- стан після хірургічного видалення щитовидної залози. Операція на щитовидній залозі може бути виконана з різних причин (вузловий зоб, хвороба Грейвса, рак щитовидної залози). Постійний гіпотиреоз виникає при видаленні всієї щитовидної залози. Ступінь гіпотиреозу при видаленні частини щитовидної залози (наприклад, однієї частки) залежить від обсягу операції.
- стан після лікування радіоактивним йодом. Лікування радіоактивним йодом (радіоактивний йод; 131I) може проводитися з різних причин (наприклад, хвороба Грейвса, гіперактивний вузловий зоб).
Менш поширені причини гіпотиреозу включають:
- інші тиреоїдити (наприклад, підгострий тиреоїдит, післяпологовий тиреоїдит); у цих випадках гіпотиреоз може бути тимчасовим
- медикаментозний гіпотиреоз (наприклад, аміодарон, інтерферон)
- вторинний гіпотиреоз при захворюваннях гіпофіза (див. Гіпотиреоз)
Наскільки поширеним є гіпотиреоз?
Гіпотиреоз є найпоширенішим захворюванням щитовидної залози; воно вражає приблизно 5% дорослих жінок і приблизно 1% чоловіків. Хоча захворюваність на гіпотиреоз зростає з віком (особливо у людей старше 60 років), хвороба зустрічається також у молодих людей і дітей. Гіпотиреоз при хворобі Хашимото часто зустрічається у членів сім’ї.
Основними симптомами гіпотиреозу є:
- відчуття постійного холоду
- втома/сонливість
- депресія
- погіршення пам’яті
- збільшення ваги
- менш часті випорожнення/запори
- уповільнений пульс, низький артеріальний тиск
- суха лущиться бліда шкіра, сухість волосся
- порушення менструального циклу, безпліддя.
- Лабораторні дослідження можуть показати підвищення рівня холестерину, анемію.
Симптоми гіпотиреозу можуть варіюватися за тяжкістю від легких до дуже важких. Люди з легким гіпотиреозом можуть не відчувати жодного з цих симптомів, але якщо проблему не виявити та не лікувати, хвороба може підступно прогресувати. Наслідки важкого гіпотиреозу можуть включати захворювання серця, безпліддя, а в дуже важких випадках навіть кому.
Що робити при виникненні симптомів гіпотиреозу?
При появі симптомів, що вказують на гіпотиреоз, необхідно звернутися до сімейного лікаря, який після медичного огляду (після збору анамнезу та огляду) прийме рішення про необхідність визначення ТТГ. Періодичні тести на ТТГ слід також проводити людям із сімейним анамнезом хвороби Хашимото (див. Хвороба Хашимото). Особливо важливо розпізнати гіпотиреоз у жінок, які планують вагітність, оскільки цей стан дуже несприятливий як для матері, так і для плоду (див. Гіпотиреоз під час вагітності). Тому багато фахівців рекомендують проводити тест на ТТГ кожній жінці, яка планує вагітність.
Діагностика гіпотиреозу
Щоб підтвердити гіпотиреоз, необхідно провести гормональні дослідження. Ваш сімейний лікар може призначити первинне дослідження функції щитовидної залози (рівень ТТГ у крові). Якщо отриманий результат є відхиленням від норми (вище верхньої межі норми), необхідно виміряти концентрацію тироксину (FT4). Первинний гіпотиреоз (пов’язаний із захворюванням щитовидної залози, а не захворюванням гіпофіза) діагностується, коли підвищений рівень ТТГ супроводжується зниженням рівня FT4.
Якщо діагностовано гіпотиреоз, ваш лікар спробує визначити причину. Для цього допоможуть: УЗД щитовидної залози; при хворобі Хашимото можна виявити зменшення розмірів щитовидної залози та зниження ехогенності.
Визначення рівня антитиреоїдних антитіл у сироватці крові, особливо антитиреоїдних пероксидази (анти-ТПО) або антитиреоглобулінових (анти-ТГ) антитіл: підвищений рівень анти-ТПО характерний для хвороби Хашимото.
Лікування гіпотиреозу
Гіпотиреоз лікується регулярним прийомом відсутніх гормонів щитовидної залози. Синтетично отриманий левотироксин ідентичний і має таку ж дію, як гормон, що виробляється в щитовидній залозі. У Польщі є багато препаратів левотироксину, які можуть відрізнятися за дією; тому найкраще завжди приймати один і той самий препарат. Регулярний прийом відсутніх гормонів щитовидної залози призводить до нормалізації рівня ТТГ і повернення нормального функціонування організму. Більшість хворих можна лікувати амбулаторно. Людям із важким гіпотиреозом або серйозними захворюваннями (наприклад, серцевими захворюваннями) спочатку може знадобитися стаціонарне лікування.
Левотироксин слід приймати регулярно, бажано в один і той же час, зазвичай вранці, обов’язково натщесерце, приблизно за 30-60 хвилин до їди. Кожен раз лікар індивідуально встановлює початкову дозу препарату. Потім проводяться контрольні дослідження концентрації ТТГ, і на основі отриманого результату лікар коригує дозу препарату. Спочатку може знадобитися більш часта перевірка ТТГ (приблизно кожні 6-12 тижнів). Однак після того, як стабільний гіпотиреоз буде контрольованим, перевірки ТТГ можуть бути менш частими (кожні 6-12 місяців).
Повідомте лікаря про всі інші ліки, які ви приймаєте; деякі ліки (наприклад, препарати заліза) не слід приймати одночасно з левотироксином.
Чи можна повністю вилікувати гіпотиреоз?
Більшість пацієнтів з гіпотиреозом потребують лікування левотироксином і періодичного контролю ТТГ протягом життя. У деяких випадках (наприклад, післяпологовий тиреоїдит, підгострий тиреоїдит, медикаментозний гіпотиреоз) може спонтанне одужання та зникнення гіпотиреозу.
Як уникнути гіпотиреозу?
Аутоімунні захворювання щитовидної залози (наприклад, хвороба Грейвса-Базедова, хвороба Хашимото) є генетично обумовленими захворюваннями. Ми не маємо впливу на генетичну схильність хворих. Людям з сімейним анамнезом аутоімунних захворювань щитовидної залози слід повідомити про це своїх лікарів, щоб, можливо, уникнути прийому певних ліків, які можуть вплинути на розвиток захворювання. Крім того, таким людям необхідно періодично перевіряти рівень ТТГ, щоб якомога швидше розпізнати розвиток гіпотиреозу та запобігти розвитку важких симптомів.