Аносмія  – детально про актуальну проблему.

Аносмія – детально про актуальну проблему.

Практично кожна людина в певний момент свого життя стикається із погіршенням або втратою нюху(аносмія).  Найчастіше це пов’язано із гострими респіраторними захворюваннями та супутньою закладеністю носа. Проте існують і інші захворювання, що асоціюються з цим станом. На даний час до аносмії прикуто особливо багато уваги, оскільки вона є одним із характерних симптомів covid-19.

У цій статті ми розкажемо про те, які бувають види та причини аносмії. Чим пацієнт може допомогти собі сам, а коли варто звернутися до лікаря.

Механізми виникнення аносмії можна поділити на дві великі групи – кондуктивна ( повітря насичене запахом не потрапляє в нюхову зону – верхні відділи носової порожнини) та сенсоневральну (порушене сприйняття та обробка інформації про запахи).

Найбільш поширеними причинами втрати нюху згідно статистики є:

  • Вірусні інфекції
  • Травми голови (молоді люди)
  • хвороба Альцгеймера (літні люди)

Приблизно у чверті пацієнтів з аносмією причиною виникнення цього розладу є ГРВІ, зокрема  грип. Вірус пошкоджує нюховий епітелій у верхній порожнині носа. Симптоми можуть бути різного ступеню вираженості – від незначного спотворення нюху до повної втрати. Позитивним є те, що поствірусна аносмія зазвичай минає самостійно, приблизно у 80%.  До цієї ж групи відноситься і аносмія при covid-19, проте про неї розповімо окремо.

Частою причиною незворотної втрати нюху є черепно-мозкова травма (що може статися в результаті автокатастрофи). Черепно-мозкова травма може пошкодити або зруйнувати волокна нюхових нервів (пара черепних нервів, які з’єднують нюхові рецептори в головному мозку) в тій області, де вони проходять через дах носової порожнини. Іноді травма включає перелом кістки, яка відокремлює мозок від носової порожнини (решітчаста кістка). Пошкодження нюхових нервів може бути викликане інфекцією (наприклад, абсцесом) або пухлиною поблизу решітчастої кістки.

Хвороба Альцгеймера та інші дегенеративні захворювання мозку (наприклад, розсіяний склероз) також можуть пошкодити нюхові нерви, що, в свою чергу, призводить до втрати нюху.

Менш поширені причини

У сприйнятливих людей аносмія може розвинутися в результаті прийому деяких лікарських препаратів. Поліпи, пухлини, інші інфекції в носі, а також алергічний риніт можуть впливати на здатність сприймати запахи. Втрата нюху або смаку може бути викликана серйозними інфекціями приносових пазух або розвинутися в результаті променевої терапії при лікуванні злоякісної пухлини. У таких випадках втрата нюху або смаку зберігається протягом місяців або навіть стає незворотною. Вплив цих факторів може призвести до пошкодження або руйнування нюхових рецепторів. Ступінь впливу тютюну остаточно не встановлена. У дуже рідкісних випадках людина народжується без нюху.

Варто також відзначити, що поступове зниження нюху є частиною процесу старіння. За даними статистики до 80% людей старше 70 років маю значне зниження нюху.

Лікування.

Лікування аносмії часто буває непростим завданням. В першу чергу варто звернутися до спеціалістів та розібратися з причинами такого стану і відповідно підбирати консервативне чи оперативне лікування.

До якого лікаря варто звернутися?

Аносмія асоційована з ГРВІ зазвичай минає самостійно в межах 2 тижнів. Якщо ж пройшов триваліший період, або втрата нюху не пов’язана із застудою, то варто звернутися до лікаря. В першу чергу вас повинен оглянути отоларинголог на предмет кондуктивного механізму аносмії, тобто  перевірити чи є доступ пахучих речовин до верхніх відділів носової порожнини. Набряк, поліпоз, значна деформація скелету носа, пухлини, атрофічний риніт – найчастіші захворювання що може виявити отоларинголог як причин втрати чи погіршення нюху.

Якщо при огляді отоларинголог не знаходить ніяких аномалій у носовій порожнині, тоді варто звернутися до невролога. Цей спеціаліст особливу увагу приділятиме стану черепних нервів (наприклад, проблеми із зором або утруднені мова або ковтання) і психічному стану пацієнта. Важливо повідомити лікаря про травму голови в недавньому минулому, якщо така була.

При відсутності явних причин аносмії роблять комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ) голови (в тому числі пазух носа) для визначення структурних аномалій (наприклад, пухлини, абсцесу або перелому).

Дуже важливо, щоб пацієнт перед зверненням до лікаря максимально детально пригадав умови виникнення та перебіг захворювання. Було б добре попередньо занотувати коли вперше відзначалося погіршення чи відсутність нюху, раптово чи поступово виникло, з чим пацієнт це пов’язує, які захворювання були перенесені недавно, які медикаменти отримує, чи отримував перед виникненням аносмії, контакт з хімікатами, вживання наркотичних речовин і т.д.

Що може зробити пацієнт самостійно?

В першу чергу це – тренування нюху. Як фізичне навантаження пришвидшує відновленню після травми, читання стимулює розумові функцій після інсульту, так регулярне використання сильнопахнучих речовин сприяє відновленню нюху. Особливо актуально таке тренування коли необхідно сприяти відновленню нюхових клітин і порожнині носа, для прикладу при поствірусній аносмії. Є досить багато наукових досліджень, що підтверджують ефективність таких тренувань. Зазвичай використовують набір з кількох ароматичних олій – евкаліпт, лимон, троянда та інше, які рекомендовано вдихати хоча б 2-3 рази на день протягом кількох тижнів. Є відповідні ресурси для підтримки пацієнтів, де ви можете детально дізнатися про цю методику. Для прикладу – Fifth Sense та AbScent.

Аносмія як симптом covid-19

На даний час розлад нюху вважається одним із симптомів COVID-19. У різних країнах статистичні дані стосовно частоти цього симптому є різні, в першу чергу це пов’язано з активністю тестування. В середньому – 50%  усіх випадків. В останні місяці збільшується кількість доповідей про аносмію, як єдиний симптом у COVID-позитивних пацієнтів. І хоча втрата нюху сама по собі поки не є показом до тестування, багато експертів, зокрема Британська Асоціація Отоларингологів рекомендує таким пацієнтам тижневу самоізоляцію та  обстеження на COVID-19 при можливості.

Як і інші респіраторні віруси, COVID-19 уражує клітини, які приймають участь у сприйманні запахів. Згідно останніх досліджень, страждають не рецепторні клітини безпосередньо, а трофічні, тобто ті які постачають поживні речовини до рецепторів. Втрата нюху зазвичай раптова, проте може розвиватися протягом кількох днів. Хорошою новиною є те, що у приблизно 90% пацієнтів нюх відновлюється самостійно в межах 4 тижнів. Пацієнт може допомогти собі застосовуючи тренування нюху, про яке ми розповідали вище. Додатково, якщо захворювання триває довше 2 тижнів, лікар може призначити інтраназальні кортикостероїди, що чинять протизапальний ефект і таким чином сприяють відновленню нюху.

Допоки нюх не повернувся дбайте про безпеку!

Пам’ятаймо, що нюх застерігає нас від зіпсутих продуктів та витоку газу, диму при пожежі  і т.д. Тому пацієнту з втратою чи порушенням нюху варто бути особливо обережним з продуктами харчування, особливо консервованими та такими що тривало зберігаються, слідкувати  з термінами придатності, а також посилити протипожежну та газову безпеку.

Автор: лікар Франко Наталья.